Матриця програми курсу за вибором повинна містити:

1) назву курсу; прізвище автора (укладача) програми;

2) пояснювальну записку з висвітленням актуальності курсу, мети, завдань тощо;

3) поурочний-тематичний план за такою схемою:

№ п/п

Назва теми

Кількість годин

Форми і методи проведення

Обладнання, наочність, місце проведення (наприклад, музей, архів, бібліотека тощо)

Освітній продукт

Теоретичні

заняття

Практичні

заняття

4) зміст програми (включає коротку анотацію кожної теми, розділу);

5) основні вимоги до знань і умінь учнів (контрольно-вимірювальні матеріали);

Пункти 4 і 5 матриці бажано теж подати у вигляді таблиці:

К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

(коротка анотація кожної теми, розділу)

Основні вимоги до знань і умінь учнів (контрольно-вимірювальні матеріали)

6) рекомендовану літературу

7) додатки (за потребою) [4; 6].

Однією з функцій курсів за вибором є орієнтація на діяльнісний аспект змісту, удосконалення навичок пізнавальної, дослідницької, практичної діяльності, підтримання широких позапрофільних пізнавальних інтересів; та ознайомлення на допрофесійному етапі з основами майбутньої професійної діяльності [2; 3; 6]. Тому, вважаємо за доцільне впровадження курсу за вибором «Вчимося досліджувати історію». Основна його мета – прищепити учням навички і вміння навчально-дослідницької діяльності в галузі історії, практичного володіння різними жанрами наукової роботи.

Програма курсу «Вчимося досліджувати історію» має складатись з двох частин теоретичної та практичної. На заняттях теоретичної частини учні повинні опанувати спеціальними знаннями, уміннями і навиками дослідницького пошуку, зокрема, такими як: а) бачити проблеми; б) висувати гіпотези; в) давати визначення поняттям; г) класифікувати; д) робити висновки і узагальнення; е) структурувати матеріал; є) готувати тексти власних доповідей; ж) пояснювати, доводити і захищати свої ідеї. Учні знайомляться також із алгоритмом наукового пізнання, вчаться працювати із науковою і науково-популярною літературою, планувати і здійснювати наукове дослідження, використовуючи різноманітні методи, критично зіставляти окремі гіпотези і теорії.

Практична частина курсу «Вчимося досліджувати історію» передбачає проведення старшокласниками самостійних досліджень і виконання творчих проектів з історії. Заняття в рамках цієї частини програми мають бути спроектовані так, щоб ступінь самостійності учня в процесі дослідницького пошуку поступово зростав.

Важливою проблемою запровадження дослідницького навчання історії в профільній школі є розробка системи оцінювання навчальних досягнень учнів з курсів за вибором. В умовах профільної школи, на думку більшості дослідників, традиційні оцінки стають нерівнозначними, оскільки паралельно йде моніторинг професійного вибору (з урахуванням особистих якостей). У нових умовах варіативності освіти одна і та ж оцінка може про різних учнів нести абсолютно різну інформацію. Тому система оцінювання в профільній школі повинна бути гнучкою і різнопланою, враховувати індивідуальну динаміку досягнень учня. Зауважимо, що з курсів за вибором немає стандартів, а отже, і не передбачається підсумкової атестації. Зміст і правила їх засвоєння (включаючи визначення форм звітності) загальноосвітній навчальний заклад може встановлювати самостійно. Зокрема, В. Кизенко зазначає, що система оцінювання з курсів за вибором може бути безбальна, проте можуть бути й поточні бали у рейтинзі. Серед можливих варіантів оцінок дослідником пропонуються й такі: прослуханий курс; захищений реферат; розроблений проект; виконані творчі завдання. Якщо розробляти курси за вибором, виходячи з інтересів учнів, а не з позиції «учень повинен засвоїти», то питання про форми атестації і критерії оцінки, як зазначають дослідники, повинні вирішуватися спільно з учнями [2, 57].

На наш погляд, найбільш вдалими системами оцінювання навчальних досягнень учнів з курсів за вибором в системі дослідницького навчання історії в профільній школі є рейтингова система та портфоліо. Рейтингова система оцінок забезпечує єдині вимоги різних викладачів до знань, умінь, навичок учнів та встановлює єдині підходи до визначення норм оцінювання, отримання своєчасної інформації про ритм роботи кожного учня і класу в цілому [11]. Доцільність створення портфоліо учня старшої (профільній) школи обумовлена, на думку О. Прутченкова та Т. Новикової, тим, що така форма оцінювання а) дозволяє якнайповніше відобразити способи і результати профілізації старшокласників (містить інформацію про предмети і курси, пройдені в ході профільного навчання, а також практику, проектно-дослідницьку діяльність та ін.); б) свідчить не лише про здібності старшокласника, але і уміння їх реалізувати, про його самоорганізацію і комунікативні навики; в) відображає стійкі і довготривалі освітні результати учня [10]. Портфоліо також допомагає вирішувати наступні важливі педагогічні задачі в умовах профільної школи:

- підтримувати і стимулювати навчальну мотивацію школярів;

- заохочувати їх активність і самостійність, розширювати можливості навчання і самонавчання;

- розвивати навики рефлексивної та оцінної діяльності учнів;

- формувати уміння вчитися – ставити цілі, планувати та організовувати власну навчальну діяльність;

- сприяти індивідуалізації (персоналізації) освіти школярів;

- закладати додаткові передумови та можливості для успішної соціалізації [10].

Педагогічна філософія портфоліо, виражена у формулі «Візьми відповідальність за свою освіту в свої руки», передбачає: 1) зсув акценту з того, що учень не знає і не уміє, на те, що він знає і уміє з даної теми, розділу, предмету; 2) інтеграцію кількісної і якісної оцінок результатів діяльності учня; 3) перенесення педагогічного акценту з оцінки на самооцінку учнів [9].

Таким чином, модернізація освіти, зокрема введення профільного навчання, відкриває принципово нові можливості в реалізації інноваційної і дослідницької діяльності в сучасній школі. Розвиток у старшокласників здатності займати дослідницьку позицію, допомога їм в оволодінні методологією дослідження і застосування одержаних знань в різних областях науки — ці аспекти повинні стати пріоритетними у формуванні нового плану профільного навчання історії України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кизенко В.І. Варіативний компонент змісту освіти в старшій школі: посіб. для вчителів, кер. загальноосвіт. навч. закл., працівників органів освіти, аспірантів і студентів /В.І. Кизенко; АПН України, Ін-т педагогіки. – К.: Пед. думка, 2007. – 133 с.

2. Кизенко В.І. Курси за вибором у структурі профільного навчання / Кизенко В.І., Орішак Л.Л., Чернега В.Г. // Профільне навчання: теорія і практика / За ред. канд. пед. наук Липової Л.А. – К.: ВВП «Компас», 2007. – С. 52–58.

3. Концепціяпрофільного навчання в старшій школі: Затв. рішенням колегії М-ва освіти і науки України від 25.09.03 №10/12-2 /АПНУкраїни. Ін-т педагогіки; Уклад.: Л. Березівська, Н. Бібік, М. Бурда та ін. //Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. –2003. – № 24. – С. 3–15.

4. Латыпов Ильдар Как составить программу элективного курса [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://spo.1september.ru/view_article.php?ID=200802006

5. Леонтович А.В. Исследовательская деятельность учащихся как образовательная технология [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://www.researcher.ru/methodics/teor/f_1abucy/a_1aoiu2.html

6. Липова Л.А. Система профільного навчання в середній загальноосвітній школі: завдання і досвід / Липова Л.А., Замаскіна П.І., Малишев В.В. // Профільне навчання: теорія і практика / За ред. канд. пед. наук Липової Л.А. – К.: ВВП «Компас», 2007. – С. 5–15.

7. Мурзаева А. Б. Методические особенности преподавания элективных курсов в условиях профильной школы [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://festival.1september.ru/articles/507275/

8. Панов В.И. Психодидактика образовательных систем: теория и практика / Виктор Иванович Панов. – Спб.: Питер, 2007. – 352 с.

9. Прутченков А. С., Новикова Т. Г. Портфолио как инструмент осознания собственных целей образования. // Интернет-журнал "Эйдос". - 2007. - 22 февраля. http://www.eidos.ru/journal/2007/0222-11.htm. - В надзаг: Центр дистанционного образования "Эйдос", e-mail: list@eidos.ru.

10. Прутченков А. С., Новикова Т. Г. Портфолио ученика профильной школы [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://www.eidos.ru/journal/2005/0910-21.htm

11. Рейтиговая система оценивания качества знаний и умений в условиях современной школы [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://pedsovet.org/component/option,com_mtree/task,viewlink/link_id,5795/Itemid,118/

12. Савенков А.И. Психологические основы исследовательского подхода к обучению: Учебное пособие /Александр Ильич Савенков. – М.: «Ось-89», 2006. – 480 с.

13. Синько Т.П. Элективные курсы [Електронний ресурс] // Режим доступу до статті: http://image.websib.ru/04/text_article.htm?478

14. Топузов О.М. Профільне навчання: проблеми формування змісту курсів за вибором та організація навчальної діяльності в загальноосвітніх навчальних закладах / О.М. Топузов. // Проблеми сучасного підручника: 36. наук, праць /Редкол. – К.: Педагогічна думка, 2008. – Вип.8. – С. 20–27.

Кiлькiсть переглядiв: 463

Коментарi